Модерувала захід – стратег середнього та великого бізнесу, громадська діячка, фасилітаторка, правозахисниця та тренерка Олеся Архіпова.

До дискусійної панелі, і онлайн і офлайн, було залучено цілу когорту фахівців, зокрема:

Олену Голубєву (голова української анімаційної Асоціації, продюсерка, засновниця студії анімації “Червоний собака”) із доповіддю “Анімація навколо нас. Алгоритм будування стратегії розвитку анімаційної індустрії. Фокус у майбутнє”;

Єгора Олесова (український кіно-продюсер, режисер, медіа-менеджер, композитор та сценарист) – “Світові практики та фінансування”;

Дмитра Лісенбарта (Співзасновник української анімаційної Асоціації, продюсер, режисер, засновник Lisenbart Film) – “Анімація в освіті. Українська ідентичність”;

Анастасію Верлінську (директорку міжнародного фестивалю актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM) – “Креативні індустрії в світі”.

На початку заходу учасників привітав з такою важливою подією в культурному житті України Тарас Шевченко – заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції

Бо, на жаль, дехто думає, що стратегія – це класно написаний документ, який може написати один фаховий експерт. Насправді – ніколи в житті! Тільки спільне напрацювання, тому й бажаю плідної спільної роботи», – сказав, зокрема, пан Тарас.

Без перебільшення можна стверджувати, що українська анімація спроможна стати тим самим локомотивом економіки, яким вона є в розвинених країнах. У розрізі світової тенденції зміни технологій (штучний інтелект, розвиток автоматизації) втілення стратегії може не тільки сприяти інтенсивному росту української індустрії, але й стати прикладом для світової індустрії.

Саме тому на дискусійній панелі відбулися гарячі дискусії й було розглянуто цілу низку питання щодо розробки стратегії розвитку анімаційної індустрії України.

Зокрема, на заході обговорення стосувалося таких тем:

-Як рухатись паралельно воєнним блокерам зараз та що в даних умовах може посилити анімаційну індустрію та міжгалузеву співпрацю.

– Аналітика розвинутих країн – як аспекти можуть бути використані в українських реаліях. Неможливо розглядати створення контенту у відриві від війни.

– Яка кількість українського контенту потрібна для збереження культурної ідентичності? Збереження культурної ідентичності, яка роль анімації в цому?

– Анімаційний контент має заохочувати українців пізнавати свою ідентичність. Підняття якості забезпечує ідентичність, тоді споживачі будуть цікавитися продуктом, не залежно від його національності. І це може вплинути на проблему повернення людей з-за кордону – вплинути завдяки культурі на прийняття рішення повернутися в Україну.

– Продкастори не мають достатньо контенту для трансляції українського продукту на своїх платформах і готові підтримати виготовлення анімаційних фільмів та телесеріалів. Але у такому випадку виникає інше питання – чи достатньо спеціалістів в індустрії? А це являється питанням освіти.

Стратегія розробляється в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства в Україні» ІСАР Єднання (Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання») у консорціумі з УНЦПД Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та Верховенства прав за підтримки ІСАR “Єднання”, USAID Ukraine – USAID Україна; за участі ДержКіно України Державного агентства України з питань кіно, із супроводом стратегічного Адвайзера Олесі Архіпової, компанія Arkhipova Advisory